Фото Івана Білопольського, вересень 2008 р.

Інформацію та фото надав Іван Білопольський.
"Церкву видно з траси, що поєднує Черкаси та Чигирин. Стоїть при в'їзді в село на "автобані", що поєднує декілька навколишніх сіл. Церква маленька, з характерним видовженим ґанком. Хрещату форму важкувато помітити, проте вона є. Дах церкви, бані, хрести - все зроблено з листового металу та, судячи з його стану, не так давно. Матеріал підмурку ховається за грубим шаром фарби. На вході, вбрана рушником, висить ікона св. Петра і Павла. Загальний стан церкви задовільний, проте відчувається її загальна "вєтхість", через що, як відомо, її неодноразово перебудовували протягом всього часу її існування. Подвір'я церкви дуже маленьке. Мабуть, небагато місця для церкви залишив колгосп, а зараз якесь сільгосппідприємство, розташоване поруч. Власне церква стоїть на краю величезного бетонованого майданчика, певно, тракторної бригади; поруч з церквою стоять і агрегати для чистки зерна, а поруч можна побачити залишки сільськогосподарського знаряддя: жатки, частини сівалок, частини стогомету. Цікаво, що імпровізовані дзвони з обрізків труб знаходяться не на подвір'ї, а висять на кран-балці поруч із церквою. Цікаво, що ще у вересні 2008 р. церкву було огороджено невеличким бетонним парканом кустарного виробництва, пофарбованим на синє, а вже за місяць її обнесли великим індустріальним та войовничим парканом. Колючий дріт довершив би картину, але його поки що немає. На подвір'ї церкви з'явилися підозрілі будівельні матеріали, що звалені на купи поруч із дерев'яним хрестом."

© 2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.