Всі звикли сприймати вітряки як щось несерйозно-іграшкове: у кращому випадку як фотогенічну атракцію в музеях просто неба, в гіршому - як декорацію ресторану української кухні. І недивно - тому що побачити їх, так би мовити, "в натурі" - це нині велика вдача. Та й ті, що лишилися подекуди на задвірках Полісся чи Сіверщини, стоять в руїні - тепер би благородний Дон Кіхот точно б не воював із ними, а навпаки - рятував. Скільки лишилося - ніхто не знає, це ж не пам'ятки, так - "непотреб"...
Може, трохи краще справи у водяних млинів. Принаймні, на власні очі бачили два діючих - дерев'яний в Імстичевому на Закарпатті та мурований в Озаринцях на Вінничині.
На цій сторінці збиратимемо останніх з могікан - в першу чергу автентичні, "не-музейні" млини. Долучайтеся.

Діючий водяний млин у с.Імстичеве, Іршавський р-н, Закарпатська обл.
                                                                детальніше>>

Зламаний водяний млин у с.Нижнів, Тлумацький район, Івано-Франківська обл.
                                                                детальніше>>

Руїни вітряків у с.Невірків, Корецький район, Рівненська обл.
                                                                детальніше>>

Водяний млин у с. Сокілець, Тернопільська обл. (фото Юрія Козоріза)
                                                                детальніше>>

Млин у с.Демидівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл. (фото Сергія Дементьєва)
                                                                детальніше>>

Відреставрований силами громади вітряк у с.Івківці, Чигиринський р-н, Черкаська обл.
                                                                детальніше>>