Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Вінницька область Вінниця

         Вінницький р-н

Вороновиця
Лука Мелешківська
Прибузьке

         Гайсинський р-н

Михайлівка

         Іллінецький р-н

Дашів

         Казатинський р-н

Сошанське

         Могилів-Подільський р-н

Могилів-Подільський
Сугаки
Тропове

         Тиврівський р-н

Довгополівка

         Томашпільський р-н

Марківка

         Тульчинський р-н

Кірнасівка
Печера

         Шаргородський р-н

Голинчинці
Конатківці
Лозова-1
Лозова-2
Слобода-Шаргородська


Краєвид Південного Бугу і церкву Різдва Богородиці в селі Печера. 
Фото Петра Власенка, http://ua.vlasenko.net, 2005 р.

Між цими кадрами проминуло 9 років. Церква Різдва Богородиці над Південним Бугом. Фото Петра Власенка, 2005 р. (зверху) та Миколи Жарких, 1996 р. (унизу)

Церква і р.Бог. Вигляд з моста через р.Бог 
(архів М.І.Жарких, негатека, № 893-10. 11.07.1996 р.)

Печера


с. Печера, Тульчинський р-н, Вінницька область. Показати на мапі

Про історію і пам'ятки Печери (Печерський парк, мавзолей Потоцьких - маленький шедевр роботи архітектора Городецького, старовинний німецький млин на Південному Бузі та інші) читайте у Дмитра Малакова: [Малаков Д.В. По Брацлавщине. М., Искусство, 1982, с.112-125].

         Церква Різдва Богородиці, 1764, і дзвіниця, 1865

Церква Різдва Богородиці в Печері.
Фото Олени Крушинської, 2002 р.

Церква Різдва Богородиці і дзвіниця, фото 2002 року

Церква Різдва Богородиці в Печері.
Фото Сергія Кіфоренка, 2005 р.

Фото Сергія Кіфоренка, 2005 р.

Церква знаходиться у фантастичному місці, без перебільшення - в одному з найгарніших в Україні. Заросле травою плато на високій горі понад Південним Бугом з давніх-давен вподобали люди. На стратегічно вигідному місці колись було велике городище. А десь у товщі скелястої гори заховані входи до древніх печер-сховищ, які й дали назву містечку. На цьому ж плато, зовсім поруч з місцем, де стоїть тепер церква, у 1682-1685 рр. побудував свій замок молдавський господар Дука. Після перевороту в Молдавії Дука втік, а його наступник Юрій Хмельницький, призначений турками, переніс резиденцію до Немирова. Покинутий Дукою мурований замок швидко занепав, і у 1764 році камінь з нього пішов на фундаменти і

огорожу церкви Різдва Богородиці, а століттям пізніше із залишків збудували дзвіницю. Тому недивно, що до реставрації дзвіниця без верху нагадувала вона не культову споруду, а, скоріше, оборонну вежу. Такою ми ще застали її, відвідавши Печеру у серпні 2002.


Церква і руїни дзвіниці в Печері. Рисунок Анатолія Крушинського, 2001 рік

Церква і руїни дзвіниці в Печері. Рисунок Анатолія Крушинського, 2001 рік

Церква Різдва Богородиці в Печері.
Фото Сергія Дементьєва, вересень 2006 р.

Фото Сергія Дементьєва, вересень 2006 р.

На пізніших фото, які нам довелося бачити, видно, що дзвіницю добудували, накрили бляхою і потинькували. На жаль, втрачено неповторний колорит чепурної церкви поруч з "дикою", масивною дзвіницею-вежею.
Під час нашого візиту над створенням цілком нових розписів всередині церкви якраз працював художник, з яким ми із задоволенням поспілкувалися.

Кам'яний хрест на подвір'ї. Фото Олени Крушинської, 2002 р.

Кам'яний хрест (1786), про який пише Малаков

Краєвид гори з церквою 
з боку Південного Бугу. Фото Олени Крушинської, 2002 р.

Краєвид гори з церквою з боку Південного Бугу


Дзвіниця до реставрації 
нагадувала оборонну вежу. Фото Олени Крушинської, 2002 р.

Побудована у ХІХ ст. із залишків замку Дуки, дзвіниця до реставрації нагадувала оборонну вежу. 2002 рік

Вигляд з гори, де знаходиться городище і церква, на Південний Буг.
Фото Олени Крушинської, 2002 р.

Краєвид усіяного валунами Південного Бугу з гори, де знаходиться церква

Вигляд з гори, де знаходиться городище і церква, на міст через Південний Буг.
Фото Олени Крушинської, 2002 р.

Ще один печерський краєвид


Фото Дмитра Антонюка, серпень 2008 р.

Фото Дмитра Антонюка, серпень 2008 р.


Церковь Рождества Богородицы (1764) и колокольня (1865)
[Малаков Д.В. По Брацлавщине. М., Искусство, 1982, с.117] [Малаков Д.В. По Брацлавщине. М., Искусство, 1982, с.120-122] :
Следы валов, рвов, въездных ворот легко угадываются на вершине утеса, нависшего над рекой. В 1764 году камень дворца пошел на устройство фундаментов и ограды деревянной церкви Рождества Богородицы, поставленной рядом с древним городищем.
Церковь в Печере того же типа, что и винницкая или ганщинская. От последней ее отличает несколько повышенный первый ярус и отсутствие навеса. Со временем гонтовую кровлю заменила железная, а к западному и южному фасадам были пристроены ампирные тамбуры с полуколонками и фронтончиками - в духе времени (1838).
Интерьер печерского храма раскрыт на всю высоту, но в декоративном отношении уступает ганщинскому. Привлекает внимание гризайльная роспись, выполненная в 1830-е годы в виде архитектурных мотивов на внутренней поверхности второго яруса навы, колоритны гротескные орнаменты в серо-сиреневых тонах на плоскостях срезанного шатра.
Очень живописна колокольня (1865), поставленная отдельно по оси храма, с западной стороны. Осыпавшаяся штукатурка обнажает камни, взятые из разобранного господарского дворца.
Потемневшие от времени камни придают колокольне несколько архаический вид. Конструктивное решение этой восьмиугольной двухъярусной башни во многом восходит к традициям народной деревянной архитектуры.
Печера. Каменный крест. 1786 [Малаков Д.В. По Брацлавщине. М., Искусство, 1982, с.118] Рядом с церковью, на мягком травяном ковре белеет крест, высеченный из цельного камня. Серый лишайник с каждым годом все плотнее, все шире покрывает его поверхность с неровными буквами контррельефа: «Сие знамение креста сооружа раб божий...», а на обороте - «Року Божого 1786 мца мая дня 30». Любопытная деталь: по давней привычке резчик вытесал первую цифру года в виде буквы «а», а не единицы. Форма креста обусловлена технологией изготовления, учитывавшей как наименьшие затраты труда, так и требования заказчика: прочность и максимально насыщенный текст, в котором нужно было сообщить множество сведений и для которого нужна была большая площадь.


Наведений вище опис Печери належить Дмитру Васильовичу Малакову. Він ще з дитинства неодноразово відвідував Немирів і сусідню Печеру, часом - із старшим братом Георгієм. Заслужений художник України Георгій Васильович Малаков (1928-1979) залишив чимало акварелей і рисунків мальовничого Поділля, зокрема, і Печери, де малював скелі, пороги на Південному Бузі, дерев'яну церкву, мавзолей Потоцьких роботи архітектора Городецького в колишньому панському маєтку.
Малюнки публікуються на нашому сайті з дозволу Д.В.Малакова.

Річка Південний Буг біля села Печера. Акварель Георгія Малакова, 1956 рік

Річка Південний Буг біля села Печера. Акварель Георгія Малакова, 1956 рік


Печера. Церква Різдва Богородиці 1764 року. Акварель Георгія Малакова, 1955 рік

Печера. Церква Різдва Богородиці 1764 року. Акварель Георгія Малакова, 1955 рік


В одному з листів з Немирова 1957 року Георгій Малаков пише: "Було свято Покрови і нам пощастило здійснити давнє бажання - побувати всередині дерев'яної церкви. Церковця, що переступила за друге сторіччя, всередині дуже цікава - стіни цілковито гладкі і тільки розписані під ліплені прикраси: вікна всередині обрамовані намальованим об'ємним орнаментом, у центральній бані - теж розпис, що передає декоративні касети. Іконостас являє собою безліч ікон, які ми часто бачимо в хатах у красному куті. Всі вони прикрашені вишитими рушниками. Йшла відправа, і були ми помазані миром, додержуючись всього ритуалу".

Гога на етюдах у Печері. Рисунок Георгія Малакова. Туш, перо. 1956 рік

Гога ("домашнє" ім'я Георгія) на етюдах у Печері.
Рисунок Георгія Малакова. Туш, перо. 1956 рік

Берег Південного Бугу. Акварель Георгія Малакова, 1956 рік

Берег Південного Бугу. Акварель Георгія Малакова, 1956 рік



[ПГА, т.2, с.32,34]: Церковь Рождества богородицы 1764 г. и колокольня, 1865 г. Находятся на месте замка, построенного здесь в период 1682 - 1685 гг. В 1838 г. к церкви с запада, а в 1869 г. к центральному срубу с юга пристроили кирпичные притворы, акцентированные четырехколонными деревянными портиками с треугольными фронтонами.

Общий вид. [ПГА, т. 2, с. 33]

Деревянная, трехсрубная, трехглавая. Все срубы восьмигранные в плане со значительным наклоном стен внутрь, перекрыты шатровыми главами на восьмериках с одним заломом, увенчаны декоративными главками. В интерьере эффект высотного раскрытия внутреннего пространства иллюзорно усиливается благодаря резкому залому, очень узким боковым граням восьмерика и наклону стен внутрь. Бабинец соединяется с центральным объемом двухъярусной аркой-вырезом. Верх украшен альфрейными росписями XIX в.
Компоновкой масс с преобладанием вертикальных членений, строгим силуэтом, совершенными пропорциями памятник относится к характерным произведениям подольской школы народной деревянной архитектуры.
В ансамбле с церковью сооружена кирпичная, двухъярусная, восьмигранная в плане колокольня, не имеющая завершения.






© 2007-2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.







Стаття автора сайту "Роскошный Тульчин и романтичная Печера" в "Газете по-киевски"

Видання про дерев'яні храми Вінничини і бібліографія до нього
Церкви
Тульчинського р-ну
в базі даних
"Храми Поділля"

[an error occurred while processing this directive]