To the homepage
    home


     Zakarpattia region Uzhgorod

       Berehovo district

Chetfalva (Chetovo)
Heten
Muzhievo

       Irshava district

Deshkovytsia
Ivashkovytsia
Lokit`

       Khust district

Danylovo
Krajnykovo
Oleksandrivka
Sokyrnytsia
Steblivka

       Mizhgir`ja district

Bukovets`
Izky
Kelechyn
Kolochava
Kuzhbyi
Mizhgir`ja
Nehrovets`
Nyzhnij Studenyj
Pavlovets`
Podobovets`
Pryslip
Pylypets`
Rekity
Repynne
Roztoka
Sukhyj
Synevyrs`ka Poliana
Torun`
Verkhnij Studenyj

       Mukachevo district

Rus`ka Kuchava
Vilkhovytsia

       Perechyn district

Likitsary

       Rakhiv district

Bohdan (Rogneska)
Dilove
Lazeschyna
Serednie Vodiane (lower)
Serednie Vodiane (upper)
Velykyj Bychkiv
Yasinia

       Svaliava district

Svaliava
Uklyn

       Tiachiv district

Kolodne
Nyzhnia Apsha (Dibrova)

       Velykyj Bereznzyj district

Bukivts`ovo
Chornoholova
Husnyj
Kostryna
Sil`
Sukhyj
Uzhok
Vyshka

       Volovets` district

Abranka
Bilasovytsia
Huklyvyj
Kotelnytsia
Pashkovets`
Pidpolozzia
Scherbovets`
Tyshiv
Yalove
Zadil`s`ke

       Vynohradiv district

Novoselytsia


Вежа церкви у с. Чорноголова Закарпатської обл., XVIII ст.

Вежа церкви. Фото з [Юрченко П.Г. Дерев'яна архітектура України. Київ,
Будівельник, 1970. С.151] і сучасне фото (Олена Крушинська, 2008 р.):

Вежа церкви у с. Чорноголова Закарпатської обл., XVIII ст.


























Фото Олени Крушинської,
червень 2008 р.:

Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.

На цьому фото серед рушників, штучних квітів і подібних прикрас інтер'єру все-таки можна розгледіти різьблені стовпчики арки-прорізу, що веде з бабинця в наву

Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.

Іконостас XVIII ст.,
з новими іконами



Фото Томаша Главачка, травень 2006 р.

Фото Томаша Главачка,
травень 2006 р.

Фото Карела Кучі, травень 2006 р.

Фото Карела Кучі,
травень 2006 р.
































Галерея-опасання навколо
бабинця і нави. Фото
Олени Крушинської, 2008 р.:

Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.
Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.
Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.

Chornoholova


Chornoholova, Velykyj Bereznzyj district, Zakarpattia region. Show on map.
GPS координати церкви: 48° 51' 10", 22° 36' 25.94"

         St. Nicholas church, XVII c., 1794

Червень 2008 р.

Авторка сайту біля однієї з найулюбленіших дерев'яних церков. Червень 2008 р.


Чорноголовську церкву можна споглядати зусибіч. Якщо дивитися з пагорба, то церква обернена до нас вівтарем і навою, візуально в ній домінують горизонталі - і вона ідеально гармонує з лініями схилу і гірських хребтів. Якщо ж спуститися до потічка, то над нами ледь не до неба "виростає" вежа-дзвіниця в оточенні таких самих високих смерек.
І зблизька церква виглядає бездоганно. Можна годинами ходити навколо, роздивляючись і фотографуючи окремі деталі і конструкції: відкриті галереї з різьбленими стовпчиками, кутові замки зрубів, барокову баню, гонтові дахи і опасання...

Фото Богдана Ходанича, серпень 2006 р.

Вигляд із західного боку - візуально домінує "вертикаль"

Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.
Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.
Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.

Кутові врубки вівтарного зрубу

Галерея

Стовпчик галереї

Вікно вівтаря. Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.
Вікно вівтаря. Фрагмент. Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.

Вікно вівтаря. Це неймовірна архаїка, таких давніх віконець, набраних з круглих скелець, збереглося дуже мало. Праворуч вгорі - збільшений фрагмент, де видно, як за допомогою криволінійних дерев'яних шибок закріплені круглі скельця. Вони, звісно, теж зроблені не із сучасного скла, а з давнього - видно, що його поверхня нерівна.

Вікно нави. Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.
Вікно нави. Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.

Ліворуч - загальний вигляд вівтарного зрубу з віконечком. Праворуч - вікна в другому ярусі нави. Вони не настільки архаїчної форми, але теж із "саморобним" нерівним склом. На сонці помітно, що деякі фрагменти замінені на сучасне скло - вони по-різному виблискують

Михайло Сирохман пише про Чорноголову і церкву св. Миколи: "Перед селом Дубриничі бічна дорога відгалужується на схід і в'ється вздовж річки Лютої через суцільний лісовий масив, щоб через 14 кілометрів зупинитися в широкій долині, де розташоване село Чорноголова і церква Святого Миколи Чудотворця, споруджена в XVII сторіччі і перебудована 1794 року. У давні часи село простягалося на схід від річки Лютянки, в урочищі Солоний. Там на Куртаничівському груні стояла попередня дерев’яна церква, можливо, перша в селі, заснування якого датується 1552 роком.

Миколаївська церква, що належить до найкращих зразків закарпатської народної архітектури, стоїть віддалено від головної дороги, на своєрідному півострові, утвореному злиттям двох потоків. Місце, як завжди, вибране бездоганно – з усіх боків церква домінує в навколишньому пейзажі, об'єднує навколо себе дороги, стежки і струмки, що розбігаються в усі боки, гармонійно взаємодіє з буянням живої природи."

На дзвіниці Хрест

Якщо, виконавши серію акробатичних етюдів, ви ризикнете залізти на дзвіницю, то нагородою стануть неповторні карпатські краєвиди і несподівані ракурси самої церкви

Маківка вівтарного верху Аркада-галерея дзвіниці Краєвид з дзвіниці

На горищі можна дізнатися "секрети" будови дерев'яної церкви:

На горищі. Конструкція даху На горищі. Конструкції вежі На горищі. Механізм кріплення панікадила

На фото ліворуч видно конструкції даху, по центру - каркасну конструкцію вежі над бабинцем. На фото праворуч - цікавий пристрій. Як ми встановили емпірично, це кріплення панікадила, влаштоване по принципу коромисла. Його можна навіть покачати. На лівому важелі - мотузка, що крізь отвір в стелі йде униз, в приміщення церкви, і тримає люстру. На правому важелі - просто якийсь непотріб в якості противаги.


Збудували церкву з ялини триверхою, у бойківському або, можливо, лемківському стилі. Сучасного «барокового» вигляду вона набула після перебудови 1794 року за священика Василя Івашковича. Згідно з написом на одвірку, перебудову здійснив майстер Матій Химич з села Лучки, завершивши роботу 2 червня 1794 року. Тоді церква отримала двосхилий дах, що плавною площиною покриває зруб гранчастого вівтаря і дещо ширшу наву. Усередині збережено первісні шатрові перекриття, характерні для бойківських церков. Особливу увагу привертає вежа з декоративно багатим бароковим завершенням: підсябиття з фігурно обробленими кінцями дощок і захисним дашком згори, аркада голосниць, чотирисхиле шатро з приплюснутою банею і ліхтарем. Вишуканим архітектурним елементом є галерея, утворена опасанням, що підтримується довкола бабинця і нави різьбленими стовпчиками. Подібна галерея характерна для лемківських церков Закарпаття.

Фото Михайла Сирохмана

Ікона на цоколі іконостасу. Фото М. Сирохмана

У наві збережено іконостас XVIII сторіччя, скомпонований з двох частин, що різняться різьбленням колонок та обрамлення. Маленька одноярусна дзвіниця – підкреслено функціональна, але саме своєю простотою підсилює враження від церкви. Огорожа довкола церковного двору вже давно дротяна, але донині збережено давні дерев'яні ворітця [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008].


Фото Карела Кучі, травень 2006 р. Фото Томаша Главачка, травень 2006 р.

Церква і краєвид села від входу на її подвір'я. Фото Карела Кучі (ліворуч)
і Томаша Главачка (http://kostelyazvonice.wz.cz), травень 2006 р.


[Поп И.И., Поп Д.И. В горах и долинах Закарпатья. - М. : Искусство, 1971 г., с. 23-24]:

От Соли едем дальше по шоссе до села Дубриничи, откуда ведет по живописной долине речки Люты узкоколейка до села Черноголова. В этом селе встречаемся с памятником деревянной архитектуры, совершенно отличным от тех, которые мы видели на Бойковщине, - памятником, в котором воплощены в дереве достижения барокко. Стройный силуэт ажурной колокольни в Черноголове уже издали виден на фоне невысоких холмов, темный цвет сруба придает постройке хмурую важность.
Под влиянием архитектурных форм западного культового зодчества мастера, возводившие Николаевскую церковь в Черноголове, полностью отказываются от трехкупольной системы бойковских церквей и придают своему строению базиликальную форму с высокой барочной колокольней.

Стиль барокко здесь органически вплетается в старые формы деревянной церковной постройки и больше всего проявляется во внешних декоративных формах и в пристрастии к закруглению архитектурных деталей башни.
В интерьере церкви сохраняется принцип трех пространств, наряду с двускатной крышей также остается и опасанье, широкий скат которого, опирающийся на резные столбы, образует галерею с трех сторон церкви.

Село Черноголова. Николаевская церковь. 1794 г. Гравюра И.Ржержихи

Село Черноголова. Николаевская церковь. 1794 г. Гравюра И.Ржержихи


Вигляд з північного сходу [ПГА, т. 2, с. 175] [ПГА, т.2, с.175-176]:
Первоначально церковь была бойковского типа трехверхой. Перестройка в 1794 г. (надпись на обрамлении южных дверей) мастером М. Химичем (из с. Лючки) придала ей современный вид, характерный для большой группы закарпатских церквей конца XVIII в. Деревянная, срублена из еловых брусьев. Опасания, конструкции башни и крыши дубовые. Завершения башни и фонаря покрыты лемехом, стены над опасанием и башни - гонтом, крыши - дранкой. Двухсрубная, трехчастная. К пятистенному срубу бабинца и нефа с востока примыкает более узкий шестигранный сруб. Покрыта общей крышей, мягко охватывающей изломы плана. Над бабинцем крыша переходит в опасание на резных столбах. Опасание охватывает церковь с трех сторон пятистенка, а у восточного сруба переходит в поддашие на выпусках сруба. Над бабинцем возвышается квадратная в плане каркасная башня-колокольня с подсебитьем и аркадой голосников, увенчанная двухъярусным барочным завершением. Неф и восточный объем сохранили шатровые перекрытия, над бабинцем устроено плоское перекрытие. Бабинец и центральный объем соединены фигурным арочным вырезом. Крыши, башня и завершения памятника первоначально были окрашены в красный цвет. Полы выложены из плит песчаника.


илл.22. Церковь в селе Черноголовье. 1794 г. Великоберезнянский район илл.23. Церковь в селе Черноголовье. 1794 г. Великоберезнянский район
илл.24. Церковь в селе Черноголовье. 1794 г. Великоберезнянский район илл.25. Церковь в селе Черноголовье. 1794 г. Великоберезнянский район илл.26. Церковь в селе Черноголовье. 1794 г. Великоберезнянский район

Ілюстрації з фотоальбому [Д.И.Гоберман. Памятники деревянного
зодчества Закарпатья. Ленинград, Аврора, 1970]




© 2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.





Туристична марка, присвячена церкві в Чорноголові

Церква в Чорноголові - туристично-маркове місце (ТМ №15)


[an error occurred while processing this directive]