To the homepage
    home


     Zakarpattia region Uzhgorod

       Berehovo district

Chetfalva (Chetovo)
Heten
Muzhievo

       Irshava district

Deshkovytsia
Ivashkovytsia
Lokit`

       Khust district

Danylovo
Krajnykovo
Oleksandrivka
Sokyrnytsia
Steblivka

       Mizhgir`ja district

Bukovets`
Izky
Kelechyn
Kolochava
Kuzhbyi
Mizhgir`ja
Nehrovets`
Nyzhnij Studenyj
Pavlovets`
Podobovets`
Pryslip
Pylypets`
Rekity
Repynne
Roztoka
Sukhyj
Synevyrs`ka Poliana
Torun`
Verkhnij Studenyj

       Mukachevo district

Rus`ka Kuchava
Vilkhovytsia

       Perechyn district

Likitsary

       Rakhiv district

Bohdan (Rogneska)
Dilove
Lazeschyna
Serednie Vodiane (lower)
Serednie Vodiane (upper)
Velykyj Bychkiv
Yasinia

       Svaliava district

Svaliava
Uklyn

       Tiachiv district

Kolodne
Nyzhnia Apsha (Dibrova)

       Velykyj Bereznzyj district

Bukivts`ovo
Chornoholova
Husnyj
Kostryna
Sil`
Sukhyj
Uzhok
Vyshka

       Volovets` district

Abranka
Bilasovytsia
Huklyvyj
Kotelnytsia
Pashkovets`
Pidpolozzia
Scherbovets`
Tyshiv
Yalove
Zadil`s`ke

       Vynohradiv district

Novoselytsia

 Фото Миколи Маслюха, травень 2006 р.
 Фото Миколи Маслюха, травень 2006 р.
 Фото Миколи Маслюха, травень 2006 р.
 Фото Миколи Маслюха, травень 2006 р.

Фото Миколи Маслюха,
травень 2006 р.

Husnyj


Husnyj, Velykyj Bereznzyj district, Zakarpattia region. Show on map

         St. Nicholas church, 1655., XVIII c.

Фото Миколи Маслюха, травень 2006 р.

Уявіть собі, як виглядав цей краєвид, коли церква з дзвіницею були ще під гонтом...
Фото Миколи Маслюха, травень 2006 р.


Михайло Сирохман пише про село Гусний: "Тут панує чиста природа, лише де-не-де порушена слідами людської діяльності, якої в Гусному стає все менше і менше. Ця патріархальна, відокремлена від решти світу, місцина під вододільним хребтом також береже безцінну дерев'яну церкву, єдину на Ужанщині, що має бойківську симетрію верхів".

Фото Карела Кучі, травень 2006 р.

Село Гусний. Фото Карела Кучі (http://kostelyazvonice.wz.cz), травень 2006 р.


"На жаль, церкву святого Миколи Чудотворця, збудовану з ялини 1655 року та ідеально відреставровану в 1971–1972 рр., в середині 1990-х повністю вкрили бляшаним покриттям, що вбило мальовничість споруди, але метал, однак, не здолав чарівності цього місця. Класична і водночас своєрідна бойківська церква розташована на схилі високої гори і разом з дерев'яною дзвіницею утворює досконалий архітектурний ансамбль на тлі величної Фото Михайла Сирохманагірської панорами просто-таки симфонічного звучання.

У 1930-х роках в Ужку і Гусному служив священиком відомий закарпатський художник Золтан Шолтес. У своїх картинах він зобразив дерев'яні церкви і чудову природу цих місць, а у Гусному залишилося кілька намальованих ним ікон." [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008]


Фото Карела Кучі, травень 2006 р. Фото Карела Кучі, травень 2006 р.

Фото Карела Кучі (ліворуч) і Томаша Главачка (http://kostelyazvonice.wz.cz), травень 2006 р.


Фото з книжки [Макушенко П.И. Народная деревянная архитектура Закарпатья 
          (XVIII - нач. ХХ в.). М., Стройиздат, 1976]

Фото з книжки [Макушенко П.И. Народная деревянная архитектура Закарпатья
(XVIII - нач. ХХ в.). М., Стройиздат, 1976].



[Логвин Г.Н. Украинские Карпаты. М.: Искусство, 1973. с. 64]:
В нескольких километрах в стороне от Ужка в селе Гусном находятся сооружения XVII в. - храм св. Николая и колокольня. Плотник, построивший в 1655 г. церковь и колокольню, был воспитан на традициях галицкой школы. Два из трех квадратных срубов церкви (бабинец и алтарь) он увенчал пирамидальными банями, а центральный - мощной баней на восьмерике. Бани он поставил очень тесно, чем достиг большой монументальности и величия. Арсенал средств, которые использовал здесь мастер, до чрезвычайности просты - всего три вертикальных объема и всего три ясных горизонтальных членения: широкое опасанье, карнизы срубов и карнизы оснований кровель бань. Храм св. Николая возведен уверенной и твердой рукой. В нем нет ничего лишнего, ничего, что не было бы оправдано конструктивной или функциональной необходимостью. Поставленный на мягком склоне горы, на фоне синеющих гор, он является свидетелем давно ушедшей эпохи и памятником народному творческому гению.


Hewryk T. Masterpieces in wood. Houses of Worship in Ukraine. 
            1987, New York. р.63

Очевидно, коли Григорій Логвин описував церкву в Гусному, вона ще не була забляхована і виглядала так, як на цьому старому фото [Hewryk T. Masterpieces in wood. Houses of Worship in Ukraine. 1987, New York. р.63]


[Поп И.И., Поп Д.И. В горах и долинах Закарпатья. - М. : Искусство, 1971 г., с. 13-15]:

В Гусном сохранился бойковский трехверхий деревянный храм, построенный в 1655 году. Это постройка галицкого типа, в ее композиции господствует монументальных форм центральный восьмиугольный верх. Поэтому на первый взгляд церковь кажется тяжеловатой. Только обойдя вокруг постройки и избрав удобную точку обозрения, начинаешь понимать, что эти своеобразные формы симметричны и красивы. Церковь расположена на уступе высокой горы, и создается впечатление, что вся постройка как бы скользит вниз на пышном ковре верховинских трав. Трудно удержаться от желания подняться вверх по этому ковру на гору. С вершины ее открывается необозримая картина волнами вздымающихся горных хребтов. А там, где уже кончаются леса, растянулись вблизи плывущих облаков зеленые пространства полонин. Где-то глубоко внизу лежит долина с домами, людьми, реками, бегущими вдаль, на равнину. Но нам отсюда кажется, что весь этот мир не существует, он выдуман и живет только в наших представлениях. А вокруг простирается только безбрежное море горных склонов, зеленых пастбищ и пестрых лугов... Порывистый ветер доносит до нас влажное дыхание огромной черной тучи, что зацепилась за вершину южного хребта и спускает свои мокрые пряди вдоль склонов гор. Первые тяжелые капли заставляют нас поспешно спуститься вниз, к церкви. ...По широкому скату опасанья барабанит дождь, в горах весьма частый гость, ниже журчит по камням ручей, и его звуки как бы сливаются с нежным перезвоном колокольчиков коров и овец, пасущихся тут же, на склонах горы. Эти звуки заполняют все пространство и придают ему особую, неповторимую окраску.


Вигляд з півдня [ПГА, т. 2, с. 174]

[ПГА, т.2, с.175-176]: Датируется по надписи на срубе. Деревянная, построена из еловых брусьев, покрыта гонтом. Трехсрубная, трехверхая. В плане все срубы близки к квадрату. Принадлежит к бойковскому типу с доминирующим центральным верхом и равновысокими верхами над притвором и восточной частью. Четверик центрального сруба в уровне верха стен над поддашием переходит в восьмерик, перекрытый восьмигранной шатровой крышей. Глухой восьмигранный фонарь покрыт шатровым завершением. Срубы восточной части и притвора перекрыты шатровыми четырехгранными верхами с одним заломом. Над бабинцем устроены эмпоры, над ними - каркасный ярус колокольни. Сооружение по периметру опоясывает поддашие на выпусках венцов сруба. Сохранилась деревянная резьба середины XVIІІ в. Памятник реставрирован в 1971-1972 гг. В композиции сооружения чувствуется характерное для бойковской архитектурной школы равновесие масс. Памятник является классическим примером этого типа сооружений на Закарпатье.






© 2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.







[an error occurred while processing this directive]