Михайло Сирохман пише:
Теперішня мурована церква стоїть серед села, на місці дерев’яної, на землі,
подарованій сім’єю Тидірів, за що їх поховано біля храму. Церкву збудовано в 1882 р. за
священика Василя Мейсароша, а 1884 р. - посвячено. Розповідають, що діти,
йдучи до школи і зі школи, мали принести по каменю на будівництво. Так їх робили причетними до загальної
справи і закладали пам’ять на все життя.[...]
Виходець із села письменник і краєзнавець Василь Пагиря наводить цікаві дані з касової книги щербовецької церкви,
що велася з 1895 до 1948 р. Так, спорудження біля церкви хреста в 1920 р. обійшлося в 1312 чехословацьких корон.
У 1925 р. на купівлю дзвона виділили 2529 корон. У 1927р. відомий художник Юлій Віраґ отримав за малювання хреста
1000 корон. Біля церкви в 1928 р. за кураторів Андрія Тидіра та Василя Гамовича збудували дерев’яну дзвіницю,
на якій тепер - 4 дзвони (найдавнішим є дзвін “Іван”, а наймолодшого “Олексу” купила в 1936 р. Марія Ряшко на
пам’ять про свого чоловіка Олексу Беренича, що загинув у шахті в Америці), за що майстри отримали 1890 корон,
а на придбання шинґлів пішло 100 корон. Гарна двоярусна споруда подібна формою до інших дзвіниць Воловеччини,
але більша за розмірами. Кажуть, що поки дзвіниця була вкрита ґонтом, подзвін долинав у сусідні села, а
після перекриття бляхою дзвону вже не було чути.
[Сирохман М. Церкви України : Закарпаття. - Льв.: 2000 р.].
Фото вгорі й ці два фото - Микола Маслюх, травень 2006 р.