Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


     Закарпатська область Ужгород

       Берегівський р-н

Гетен
Мужієво
Четфалва (Четове)

       Великоберезнянський р-н

Буківцьово
Вишка
Гусний
Кострина
Сіль
Сухий
Ужок
Чорноголова

       Виноградівський р-н

Новоселиця

       Воловецький р-н

Абранка
Біласовиця
Гукливий
Задільське
Котельниця
Пашковець
Підполоззя
Тишів
Щербовець
Ялове

       Іршавський р-н

Дешковиця
Івашковиця
Локіть

       Міжгірський р-н

Буковець
Верхній Студений
Ізки
Келечин
Колочава
Кужбиї
Міжгір'я
Негровець
Нижній Студений
Павловець
Пилипець
Подобовець
Присліп
Рекіти
Репинне
Розтока
Синевирська Поляна
Сухий
Торунь

       Мукачівський р-н

Вільховиця
Руська Кучава

       Перечинський р-н

Лікіцари

       Рахівський р-н

Богдан (пол. Рогнєска)
Великий Бичків
Ділове
Лазещина
Середнє Водяне (нижня)
Середнє Водяне (верхня)
Ясіня

       Свалявський р-н

Свалява
Уклин

       Тячівський р-н

Нижня Апша (Діброва)
Колодне

       Хустський р-н

Данилово
Крайниково
Олександрівка
Сокирниця
Стеблівка

Великий Бичків


с. Великий Бичків, Рахівський р-н, Закарпатська область. Показати на мапі


         Церква Перенесення мощів Св. Миколи, 2005

Фото Михайла Сирохмана, липень 2007 р.

Це перша нова церква гуцульського стилю на Закарпатті, й вона належить до найвдаліших дерев'яних новобудов. Фото Михайла Сирохмана, липень 2007 р.


Інформацію про церкву надав Михайло Сирохман.
У великому селищі Великий Бичків, до якого вже давно влився і Малий Бичків, починається Закарпатська Гуцульщина. Після приєднання Закарпаття до СРСР частина поселення залишилася на лівому, румунському березі Тиси. Давні дерев'яні церкви тут не збереглися, але у 2003–2005 роках було зроблено спробу відродити мистецтво гуцульської церкви. Греко-католицька громада вирішила збудувати на цвинтарі невелику каплицю, що врешті переросла у будову дерев'яної церкви Перенесення мощів св. Миколи Чудотворця, до того ж збудували її п'ятизрубною у гуцульському стилі.

Фото Михайла Сирохмана, липень 2007 р.

Зруби стін виведено з кругляка, для ліпшого скріплення брусів використано сотні дубових кілків. Дахи вкрито ґонтом, опасання – дранкою.


Рахівський архітектор Михайло Кравчук накреслив план, і впродовж тижня залили фундамент. Фундамент простояв рік, а потім за півтора року збудували всю церкву розмірами 15,22 на 13 м, висотою 15 м (за хрестом). Зруби стін вивели з кругляка діаметром 18 см для нижніх частин і 16 см для верхніх конструкцій. Для ліпшого скріплення брусів використали близько 3,5 кубометрів дубових кілків. Дахи вкрили ґонтом, опасання – дранкою.
Місцевий священик Юрій Попович наглядав за втіленням плану і керував будівництвом. Головним і постійним майстром у роботі з деревом був Василь Буркало з Негрівця. Допомагали і місцеві фахівці Іван Йосипчук, Іван Попович, Павло Мигалинюк, Юрій Пластуняк. Незважаючи на кругляк у зрубах, на певні прорахунки у пропорціях, на «важкуватість» центрального об'єєму, церква вдалася на славу. Це перша нова церква гуцульського стилю на Закарпатті й вона належить до найвдаліших дерев'яних новобудов.











© 2008, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.







[an error occurred while processing this directive]