Перейти на головну сторінку сайту
    на головну/home


"Втрачені церкви Закарпаття" / Про проект



Втрачені церкви повернуться на культурну мапу Закарпаття

Українські дерев'яні храми - один із маркерів нашої національної ідентичності. Саме тому до 30-ї річниці проголошення Незалежності України втрачені пам'ятки мають повернутися в культурний простір і застерегти нас від подальших втрат. Відтак Закарпатська академія мистецтв спільно з ГО "Культурна платформа Закарпаття" й за підтримки Українського культурного фонду розпочали реалізацію проєкту "Втрачені церкви Закарпаття", у рамках якого побачать світ книжка відомого дослідника Михайла Сирохмана, онлайн мапа втрачених об'єктів, курс відеолекцій, візуалізований словник термінів дерев'яної архітектури тощо.

Дотепер у Закарпатті збереглося близько 60 дерев'яних церков, дві з яких внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а ще - дзвіниці й каплиці. Здавалося б, немало, але так здається лише поки ми не усвідомимо, скільки втрачено. 156 об'єктів сакральної архітектури Закарпаття, а це 101 дерев'яна церква, 29 дерев'яних дзвіниць і 26 мурованих храмів, були втрачені назавжди упродовж ХХ і ХХІ ст. І випадкові пожежі є лише однією з причин їхньої загибелі. У першій половині ХХ ст. руйнівним чинником стало бажання громад замінити дерев'яні церкви на муровані, у радянський період багато храмів упали жертвами антирелігійної компанії, а останні три десятиліття пам'яткові церкви нищать, щоби збудувати замість них "нові" й "гарні". Цей процес, як і невпинне "покращення" старовинних дерев'яних храмів за допомогою сяючої бляхи, пластику та неоковирних прибудов, не лише не сповільнюється - він набирає обертів (так, навіть статус пам'ятки ЮНЕСКО не рятує церкви в Ужку та Ясінях від самодіяльних втручань). На сьогодні вже маємо на Закарпатті 101 втрачену дерев'яну церкву - проти 60 збережених.

Не осягнувши і не усвідомивши цих втрат, неможливо зупинити наступні. Отож команда проєкту поставила собі за мету повернути втрачені пам'ятки з небуття бодай у вигляді світлин, малюнків, текстових описів - щоб вони знову, нехай віртуально, посіли своє місце на культурній мапі Закарпаття та України загалом.

В основі проєкту лежить культурно-історичне дослідження Михайла Сирохмана "Втрачені церкви Закарпаття". Його буде видано у вигляді книжки українською та англійською мовами. Відомий мистецтвознавець, дослідник закарпатських дерев'яних церков, Михайло Сирохман присвятив їм понад 40 років польових і архівних розвідок. Нове видання міститиме близько 250 рідкісних зображень - світлин, малюнків, планів, чимало з яких є унікальними і будуть опубліковані вперше.

"Коли я відкрив для себе світ дерев'яної архітектури, світ неймовірно гарних форм і пропорцій, мені стало страшенно шкода, що ніхто не дізнається - а які ще існували форми, об'єми, елементи, - розповідає Михайло Сирохман. - Отож усе почалося з художнього інтересу: мені захотілося витягти з небуття ті форми, що робили цей світ іще багатшим та розмаїтішим. Упродовж 1980-1990-х років я багато разів обійшов усі села, говорив зі старими людьми і нащадками майстрів-будівничих. Кожна здобута світлина викликала глибоке враження, виводила на яв іще одну художню форму. Після 2000 року, коли відшукати щось нове під час експедиції стало майже неможливо, займався архівами й фондами музеїв України та зарубіжжя. Але й сьогодні плекаю надію, що десь на горищі старої хати ще лежить якась забута світлина - і, може, вона знайдеться саме завдяки нашому проєкту?".

Важливою складовою проєкту є створення онлайн мапи Закарпаття з позначеними на ній 156 втраченими об'єктами категорій "дерев'яна церква", "дерев'яна дзвіниця", "мурована церква". До кожної позначки буде прив'язано інформацію про об'єкт та його розміщення. Для трьох маршрутів буде записано аудіогіди, що уможливлять віртуальну мандрівку пам'ятками, яких уже не існує.

"Не можна використовувати старі мапи, щоб досліджувати новий світ. Цифрова епоха завдяки картографічним сервісам Google Maps та Apple Maps змінює минулі уявлення про поширення інформації, що візуалізує навігаційний простір соціальних взаємодій суспільства.

Саме тому наша мета - публічно представити на глобальному картографічному сервісі архівні зображення унікальних своєю архітектурою об'єктів і зазначити в описі до кожного з них - як і ким було завдано цих втрат. Ми сподіваємося, що це стане засобом стримування від подальших архітектурних втрат у ХХІ ст., а Україна стане європейським лідером у сегменті туризму об'єктами сакральної архітектури", - зазначає керівник діджитальної складової проєкту, засновник ГО "Культурна платформа Закарпаття" Євген Забарило.

"Співробітники Закарпатської академії мистецтв напрацьовують масиви унікальної інформації. За підтримки Українського культурного фонду ми маємо шанс поєднати десятиріччя наукової роботи із сучасними каналами інтерпретації та передачі цих доробків. Команда проєкту "Втрачені церкви Закарпаття" має на меті не лише створити найвичерпніший архів втраченої дерев'яної сакральної архітектури краю. Якщо цей проєкт допоможе вберегти від руйнування та зникнення бодай одну церкву - це буде неабияким досягненням", - говорить ректор Закарпатської академії мистецтв Іван Небесник.

Закарпатська академія мистецтв не випадково Сьогодні академія готує фахівців за спеціальностями "Образотворче мистецтво" (живопис) та "Декоративно-прикладне мистецтво" (художня обробка дерева, художня обробка металу, художня кераміка), які напряму взаємодіятимуть із сакральною архітектурою як реставратори або упорядники робіт. Завдякі Отримавши доступ до бази даних "Втрачені церкви Закарпаття", студенти матимуть змогу відтворювати вже неіснуючі пам'ятки за допомогою 3D-моделювання. А вже незабаром вони зможуть ознайомитися із курсом відеолекцій, який у рамках проєкту готують для широкої аудиторії викладачі ЗАМ, мистецтвознавці Михайло Сирохман та Михайло Приймич.

У рамках проєкту Михайло Сирохман та його колега, доктор мистецтвознавства, завідувач кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв Михайло Приймич прочитають курс із 5 відеолекцій.

"Ми вирішили скласти лекції так, щоб вони були корисні й тим, хто лише починає знайомство зі світом сакральної архітектури та мистецтва, й тим, хто вже добре із ним обізнаний, - пояснює Михайло Приймич. - Так, свої лекції я почну з розповіді про явище українського іконостаса, про найдавніші зразки іконостасів та стінопису, які збереглися на Закарпатті дотепер і які кожен може побачити на власні очі, а далі вже перейду до аналізу особливостей закарпатських іконостасів різних періодів, тих впливів, під якими вони формувалися".

Проєкт "Втрачені церкви Закарпаття" реалізується Закарпатською академією мистецтв та ГО "Культурна платформа Закарпаття" за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатися з думкою авторів.

За новинами проєкту слідкуйте на сторінках соцмереж:
Facebook - https://cutt.ly/6mySyUa
Instagram - https://www.instagram.com/lost.churches/


© 2021, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.