Звернення від автора

Мене звуть Олена Крушинська, і я вітаю вас на сайті "Дерев'яні храми України" (ДХУ) - першому і наразі єдиному веб-ресурсі, присвяченому українській дерев'яній архітектурі. На цій сторінці ви знайдете інформацію про мій проект "Дерев'яні храми України", історію його створення, мету і задачі, результати роботи за попередні роки. Про сам сайт, що є важливою складовою проекту, можна детальніше дізнатися тут. А відповіді на питання, хто я, і чому займаюся дерев'яними храмами, ви побачите на сторінці Про автора

Проект "Дерев'яні храми України"

- це авторський проект, над яким я працюю з 2005 року і дотепер. Він присвячений усім без винятку сакральним дерев'яним пам'яткам - церквам, костелам, кірхам, синагогам, тому у назві вжито узагальнююче слово "храми".

 Метою проекту є пошук, структуризація, поширення і популяризація інформації про пам'ятки дерев'яної архітектури України, привернення уваги суспільства до проблем їх охорони і збереження.

  Задачі проекту:

- проведення експедицій до дерев'яних храмів: деталізована фотозйомка, спілкування з настоятелями і місцевими мешканцями для збору додаткової інформації. По можливості - делікатна роз'яснювальна робота щодо дбайливого ставлення до пам'ятки;

- створення електронного фотоархіву на основі власних і наданих колегами й волонтерами фотографій;

- залучення до співпраці фахівців і аматорів, створення спільноти шанувальників дерев'яної архітектури, згуртованої навколо сайту;

- розбудова сайту "Дерев'яні храми України", що є обличчям проекту;

- публікація статей у пресі і книжок на тему пам'яток дерев'яної архітектури;

- їх залучення до туристичних маршрутів через співпрацю з турфірмами та навколотуристичними проектами;

- інформаційна підтримка і консультування ініціативних груп, що займаються порятунком дерев'яних храмів: церковних громад, спонсорів, громадських організацій.

  Історія створення

Ідея створення сайту, присвяченого дерев'яній архітектурі, народилася 2005 року. На той момент спроби пошуку в інтернеті на слова "дерев'яна церква" давав мізерні результати, про ці пам'ятки практично не було жодної інформації. Вони були несправедливо ігноровані, загубившись на тлі більш ефектних на перший погляд об'єктів - замків, палаців, монастирів. Втім, ті й самі заледве починали набувати відомості серед мандрівників і у суспільстві загалом. Бракувало видань на тему дерев'яних храмів, а поодинокі статті у ЗМІ лише констатували загибель у пожежі чергової пам'ятки. Потрібно було ліквідувати цю інформаційну порожнечу. Тому я вирішила підготувати проект на тему "Створення інтернет-порталу та фотокаталогу пам'яток дерев'яної архітектури "Дерев'яні храми України" і подати його на конкурс Міністерства у справах сім'ї і молоді. Після експертизи і конкурсного відбору проект виборов один з грантів Президента України для обдарованої молоді на 2006 рік. На відміну від усе ще традиційної для нашої країни системи розподілу грантів "між своїми", в даному випадку все було абсолютно чесно - без жодних дзвінків, знайомств, "подарунків" тощо. Подати проект могла будь-яка людина віком до 35 років, незалежно від фаху і місця роботи - головне, аби він був цікавим, соціально значущим і, звичайно, ретельно обгрунтованим.

  Виконавці

Над проектом працює одноосібно його авторка, а не команда людей, як часто вважають. Робота по всіх напрямках проекту, наведених вище, виконується власноруч, включно із опрацюванням матеріалів, програмуванням і розбудовою сайту тощо. А друзі й колеги допомагають у здобутті матеріалів для нього. З першими ми разом мандруємо, поділяючі радість від зустрічей з улюбленими пам'ятками й романтичні труднощі подорожей українськими автошляхами. Найбільше пригод ми пережили разом з Владіміром Гуліним-Мігальцем, Карлом Кучею, Ігорем "Лазером" Скальським, Сергієм Криницею, капітаном експедиції "Дністер" Валентином Стецюком та її учасниками Павлом Полубічком і Андрієм Мельничуком.
З колегами - як фахівцями, так і аматорами в галузі дерев'яної архітектури, ми активно співпрацюємо. Вони надають матеріали для публікації на сайті, допомагають порадами, і загалом морально підтримують проект, за що я щиро їм вдячна.

  Фінансування

"Дерев'яні храми України" - це незалежний, некомерційний, позаконфесійний і позаполітичний проект.

Впродовж 2006 року робота над проектом велася за кошти гранту Президента України для обдарованої молоді. Починаючи з 2007 року і до сьогодні вся робота проводиться без жодної фінансової підтримки, власними силами і коштами авторки проекту.

  Проект підтримали:

Компанія Colocall, надавши домен і хостінг для сайту;

Сергій Бондар, подарувавши для експедиційних потреб GPS-навігатор.

Щиро їм дякую за допомогу!

  Основні результати роботи над проектом за 2005-2011 рр.

Порахувати кількість експедиційних поїздок і тисячі подоланих кілометрів вже, напевно, неможливо, зате можна підрахувати обсяг електронного фотоархіву, де зібрано світлини з власних подорожей і надані колегами й волонтерами. Станом на грудень 2011 року він містить понад 30 000 фотографій близько 850 дерев'яних храмів. Зокрема, виявлено численні "забуті" пам'ятки, досі відсутні у реєстрах. Для прикладу: у найбільш повному на сьогодні каталозі існуючих дерев'яних храмів для Черкаської області наведено список з 22 об'єктів, нами ж зібрано і представлено на сайті - 43.

Багато матеріалу, зібраного у фотоархіві, ще чекає своєї черги на на опрацювання і публікацію на сайті "Дерев'яні храми України", створення і розбудова якого є одним з найважливіших досягнень проекту. Детальніше - на спеціальній сторінці Про сайт.

2007 року вийшла книжка авторки проекту Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини - не лише перший путівник дерев’яними храмами Львівщини, а й взагалі перший український путівник, присвячений виключно пам’яткам дерев’яної архітектури. Також за ці роки вийшли численні статті у часописі "Міжнародний туризм", "Газете по-киевски" та інших виданнях, зокрема, серія статей "Wooden Churches of Ukraine" була опублікована в англомовному часописі Welcome to Ukraine (2008-2010).

Авторку проекту не раз запрошували до участі у конференціях та круглих столах з проблем збереження дерев'яних храмів, на прямі радіоефіри тощо. Надано низку інтерв'ю і коментарів для друкованих та інтернет-видань.

Започатковано співпрацю з фахівцями в галузі архітектури, мистецтвознавства і краєзнавства, зокрема, деякі проекти міжнародної співпраці. Фото, надані проектом "Дерев'яних храмів України", увійшли до енциклопедичного двотомного видання Jiří Langer, Karel Kuča. Dřevěné kostely a zvonice v Evropě (2009), яке вибороло престижну книжкову премію Europa Nostra. Приємно також, що поради від авторки ДХУ стали у нагоді режисерові Юрію Криливцю у створенні фільму Дерев'яні храми України. Закарпаття.

Завдяки співпраці з проектом Туристичні марки - Україна, де авторка ДХУ виконує функції заступника керівника, ціла низка дерев'яних храмів і скансенів, у тому числі маловідомих, була залучена до міжнародної системи туристично-маркових місць, що посприяло їхній популяризації серед туристів. А GPS-координати і контакти настоятелів і церківників, наведені на сайті "Туристичних марок", допомагають мандрівникам спланувати подорож так, щоб гарантовано відвідати ці об'єкти. У подібному ключі ведеться співпраця зі львівською туристичною компанією Відвідай. Найближчим часом вона планує запропонувати знижки на свої екскурсії для відвідувачів сайту "Дерев'яні храми України".

По мірі можливостей надавалася інформаційна підтримка і допомога у пошуку фахівців для консультування для ініціативних груп, що намагаються врятувати той чи інший дерев'яний храм, зокрема, церкву у Стеблівці. Відбулася також перша спроба проекту "Дерев'яні храми України" організувати реставрацію дерев'яного храму, а саме костелика в Язлівчику, за рахунок спонсорських коштів.

А найбільшим досягненням проекту можна вважати те, що люди дійсно відгукнулися на нього, що і його заслуга є в тому, як сильно виріс за останні кілька років інтерес до теми дерев'яних храмів. Хтось вперше почув про них, хтось зацікавився, а хтось вже й справді полюбив ці прекрасні пам'ятки. До них почали подорожувати, про них почали писати, про їхні проблеми, нарешті, заговорили вголос - а отже, з'явився шанс їх врятувати.

І для цього "Дерев'яні храми України" продовжують свою роботу.

© 2007-2011, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)