To the homepage
    home


     Kyiv and Kyiv region
Kyiv (Tatarka)
Kyiv (Mamajeva Sloboda)
Kyiv (skansen, Dorohynka)
Kyiv (skansen, Kanora)
Kyiv (skansen, Klesiv)
Kyiv (skansen, Kut-Tovste)
Kyiv (skansen, Kysorychi)
Kyiv (skansen, Zarubyntsi)
Kyiv (skansen, Zelene)

         Baryshivka district

Bziv
Lekhnivka
Lukashi
Lukjanivka
Peremoha
Podillia
Selysche

         Bila Tserkva district

Khrapachi
Olijnykova Sloboda
Scherbaky
Shkarivka
Sorokotiahy
Sukholisy
Tomylivka

         Bohuslav district

Borodani
Rozkopantsi
Vilkhovets`

         Borodianka district

Lub`janka
Shybene

         Boryspil` district

Bezuhlivka
Ivankiv
Mala Starytsia
Rohoziv

         Brovary district

Hoholiv-1
Hoholiv-2
Ploske
Trebukhiv
Velyka Dymerka
Zavorychi

         Fastiv district

Borova
Fastiv
Kozhanka
Pivni
Skryhalivka
Vepryk

         Ivankiv district

Fenevychi
Kolentsi
Krasne

         Kyiv-Sviatoshyn district

Buzova
Mykhajlivka-Rubezhivka

         Myronivka district

Tulyntsi
Vladyslavka

         Obukhiv district

Krenychi
Pidhirci
Vytachiv

         Perejaslav-Khm. district

Hajshyn
Perejaslav-Khmel`nyts`kyj
              (skansen, Andrushi)

Perejaslav-Khmel`nyts`kyj
              (skansen, Busheve)
Perejaslav-Khmel`nyts`kyj
              (skansen, Ostrijky)
Perejaslav-Khmel`nyts`kyj
              (skansen, Pyschyky)

Perejaslav-Khmel`nyts`kyj
              (skansen, Sukhyj Yar)

Perejaslav-Khmel`nyts`kyj
              (skansen, Vjunysche)
Strokova

         Rokytne district

Busheve
Ostriv
Savyntsi
Syniava
Zhytni Hory

         Skvyra district

Kryvoshyjintsi
Shalijivka

         Stavysche district

Antonivka
Bohatyrka

         Tarascha district

Dubivka

         Tetijiv district

Rosishky
Sofipil`

         Vasyl`kiv district

Kozhukhivka
Lypovyj Skytok
Trostynka
Vasyl`kiv

         Volodarka district

Berezna
Ozhehivka
Zrajky

         Yahotyn district

Sulymivka

         Zgurivka district

Mala Berezanka

Syniava


Syniava, Rokytne district, Kyiv region. Show on map

         St. Nicholas church, 1730

Фото Олени Крушинської, жовтень 2010 р.

Фото Олени Крушинської, жовтень 2010 р.


Вид з позиції А3 (архів М.І.Жарких, слайдотека, р.) Бічний рукав. Вид з позиції С3 (архів М.І.Жарких, слайдотека, р.)

Слайди з архіву Миколи Жарких, 1988


[Г. Г. Павлуцкий. Деревянные и каменные храмы. - К : 1905 г., с. 107-110]:
Другая церковь во имя св. Николая, судя по надписи на одной из икон, существовала уже в 1665 году, была впоследствии сожжена татарами и вновь построена в 1730 году. Она - пятиглавая (рис. 77). План церкви (рис. 78) представляет равноконечный крест, причем центральный, северный и южный срубы имеют форму восьмиугольников, а восточный и западный - шестиугольников. Подвалинами служат чрезвычайно массивные дубовые бревна. В 60-х годах XIX века к алтарю пристроена ризница, а в 1878 году спереди к храму пристроена колокольня и притвор.
В Синяве есть урочище, называемое Монастырищем, на котором, по преданию, некогда существовал монастырь; на урочище этом остались следы окружавшего его вала с воротами.

Рис. 77.
Николаевская церковь в с. Синяве

Рис.77.
Николаевская церковь в с. Синяве

Рис. 78.
План Николаевской церкви в с. Синяве

Рис.78.
План Николаевской церкви в с. Синяве



[Юрченко П.Г. Дерев'яна архітектура України. К., "Будівельник", 1970]:
С.26. В селі Синяві на Київщині п'ятизрубна церква стоїть на величезних дубових колодках, покладених по контуру просто на землю. Колоди ці захищені від дощів дощатими фартухами, прикріпленими до підвалин.
С.116. Середній зруб у п'яти- і тризрубних церквах більший за розміром впоперек, ніж уздовж. Це властиво п'ятизрубним спорудам - церкві в Синяві (1737 р.), Яришеві (1768 р.), Чуднові (1759 р.) та Ходорові (1768 р.). Ширина їх з бічними прибудовами більша за довжину. Цю різницю особливо помітно в Синявській церкві.
С.118-120. Пам'ятки дерев'яного будівництва, які збереглися на Правобережжі, свідчать, що якраз у першій третині XVIII ст. тут було створено найвидатніші дерев'яні споруди, властиві тільки цій місцевості. Це переважно тризрубні церкви з трьома банями. П'ятизрубні ж будови з п'ятьма банями, що були дуже поширені тут у середині XVII ст., в наступному, XVIII ст., займають порівняно незначне місце. Слід зауважити, що п'ятизрубні церкви будували переважно в містах і селах, які відігравали роль воєнних чи адміністративних центрів, або в монастирях - у Ходорові, Білій Церкві, Синяві, Лисянці, Медведівському монастирі.
Використання восьмикутних зрубів у церковному будівництві XVIII ст. можна простежити на пам'ятках дерев'яного будівництва Київщини. Маються на увазі п'ятизрубні церкви в Синяві (1730 р.) та Старому Дашеві (1764 р.), тризрубні в Конелі (1740 р.), Вінниці (1746 р.), Таращі (1753 р.), Дибинцях і Привітові (1760 р.) і двозрубна церква в Гнильці.
Інтер'єр церкви у с. Синява Київської обл., 1730 р. (стор. 123) Найцікавішою є Миколаївська церква в Синяві, де бічні зруби поставлено навколо центрального так, що між ними утворюються глибокі западини, внаслідок чого чіткими світлотіньовими контрастами виділяється кожний зруб зокрема. Завдяки навісові над підвалинами оригінальне здійснено плавний перехід від землі до стін, які мають помітний нахил до центра. Церква стоїть на грубих дубових підвалинах з великими залишками, що виступають за площини стін. Підвалини захищені від дощу невеликим дашком, схожим на низеньке опасання. В інтер'єрі церкви звертає на себе увагу надзвичайна пластичність стін, наметів та надбанників. Вони не мають геометричне чітких окреслень, бо кожний вінець зроблено по-своєму, з різним нахилом. Багатство пластики посилюється кількома різьбленими скобами, які виступають з площини стіни, та клинцями, що закріплюють верхні зрубини бічних прибудов з центральним зрубом.
В архітектурі церкви найяскравіше виявлено риси, що відрізняють дерев'яні церкви Придніпров'я від церков Галичини. В дерев'яних будовах Галичини одна чи три бані виростають з єдиної основи трьох, переважно прямокутних зрубів, об'єднаних опасанням на кронштейнах або стовпах. У Миколаївській церкві гранчасті масиви всіх п'ятьох зрубів, що виростають прямо з землі, відокремлені один від одного глибокими западинами. Вони як окремі об'єми композиційне групуються навколо центрального об'єму, створюючи виразну пірамідальну композицію. В цьому полягає одна з найістотніших рис дерев'яної архітектури Придніпров'я, яка червоною ниткою проходить через усе будівництво XVIII ст. Такі ж особливості були властиві п'ятибанній церкві в Старому Дашеві, до того як в XIX ст. були зроблені низенькі прибудови в западинах між виступами бічних зрубів. Собор у м. Тараща Київської обл., 1753 р. Відокремленість об'ємів Миколаївської церкви в Синяві вплинула і на форми її інтер'єра, який складався з окремих високих восьмериків, що приєднувалися до центрального високими отворами. Церкви такого типу, крім Київщини, зустрічалися дуже рідко. Гадають, що ці будови з витворами народних майстрів однієї школи, що сформувалися на стародавніх будівельних традиціях Києва та його околиць.

Вид з позиції А3 (архів М.І.Жарких, негатека, № 436-26, 17.07.1988 р.) Фото Романа Маленкова, 2007 р.

Фото 1988 р. (Микола Жарких) і 2007 р. (Роман Маленков).
Ракурс дуже подібний, але куди ж тоді поділися двері, які видно на фото ліворуч?


Вид з позиції С3 (архів М.І.Жарких, негатека, № 436-21, 17.07.1988 р.) Вид з позиції А3 (архів М.І.Жарких, негатека, № 436-26, 17.07.1988 р.)

І ще одне співставлення. Фото 1988 р. (Микола Жарких) і 2007 р. (Роман Маленков)


[Маленков Р., Година О. Дванадцять маршрутів Київщиною. К., Грані-Т, 2008, с.89]:
Неподалік від млина розташований ще один туристичний об’єкт Синяви – п’ятизрубна дерев’яна церква з п’ятьма банями та дзвіницею. Цей храм збудували у 1730 році на честь Святого Миколая. У 1878 році до нього прибудували дзвіницю та притвор. Зруби церкви стоять на великих дубових брусах і в плані утворюють хрест. Нахилені до центру стіни зрубів підкреслюють неймовірну пластичність будівлі. Синявська Миколаївська церква була поставлена на місці значно старішого храму, спаленого татарами. Вона відноситься до найвидатніших дерев’яних споруд України і презентує культову архітектуру Правобережного Придніпров’я не в музеї архітектури та побуту, а безпосередньо на місці побудови.


Фото Романа Маленкова, 2007 р.

Фото Романа Маленкова, 2007 р.



© 2009-2017, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.