Про проект Підтримка фахівців Музеї і скансени Веб-бібліографія Анонси книжок Статті Лінки Контакти Гостьова


     Області:

Вінницька
Волинська
Житомирська
Закарпатська
Івано-Франківська
Київська
Львівська
Рівненська
Тернопільська
Хмельницька
Черкаська
Чернівецька
Чернігівська
Інші
Як опублікувати на сайті свої фотографії або інші матеріали Додай своє фото!
Фотогалерея від автора сайту
Музика дерева

Дерев'яні костели
Костели

Колеція млинів і вітряків
Млини

Гамора в с.Лисичево - єдина діюча водяна кузня в Європі
Кузня-музей "Гамора"

Актуальна інформація стосовно розбудови сайту - внизу головної сторінки

НОВИНИ





Фотогалерея неофіційного Львова. 
Місто бруківки і левів, сонця й дощу, храмів і двориків,
місто, куди завжди повертатимешся...
інший сайт
від автора "ДХУ"





Церква у с. Колодне, Закарпатська обл.


країнські дерев'яні храми – прекрасні і автентичні пам'ятки, в яких, напевно, найбільше виражені національні риси архітектури, не заслуговують такого ігнорування, яке наразі присутнє. Козацькі церкви Лівобережжя, храми Поділля, шедеври закарпатської дерев’яної готики, які не мають аналогів у світі, відомі лише обмеженому колу фахівців та аматорів, залишаючись поза увагою внутрішнього туризму, та й суспільства взагалі. Пожежі, замокання, навмисне знесення через міжконфесійні суперечки, варварське обшивання бляхою і пластиком – скільки пам'яток вже втрачено, і скільки ще загине через людську недбалість? Першим кроком до порятунку дерев’яних храмів має стати подолання інформаційного вакууму навколо них. Власне, на це і спрямована наша робота з пошуку, структуризації та поширення інформації щодо пам’яток дерев’яної архітектури.

Унікальна церква у закарпатському селі Колодне датована 1470 (!) роком. Цього року коштом американського гранту було відновлено її дах. Хто врятує інші вмираючі шедеври?


Великі поповнення:
Нарешті це сталося! Перші 11 закарпатських церков вже на сайті - я не просто так байдикую у відпустці в перерві між мандрівками :-) Заходимо через сторінку "Закарпатська область"


З останніх вражень - червнева автомандрівка Закарпаттям.
Чи любите ви дерев'яні храми так, як люблю їх я? :-)

Нижня Апша. Веселка над церквою

        Веселка над церквою. Нижня Апша, храм св. Миколая, 1604, XVIIІ ст.        збільшити

Мене дуже часто питають: "Олено, а чому, власне, тебе так захопили дерев'яні церкви?" І кожного разу я вагаюся, перед тим, як відповісти. Це так само важко, як пояснити, за що саме любиш свого коханого. Тож і відповідь звучатиме приблизно так само: "Бо мені з ними ДОБРЕ..."

На дзвіниці Хрест

Коли пощастить забратися на дзвіницю, почуваєш себе так, ніби сховався від усього світу. Довкола - гори й ліси, а до кутих хрестів церкви, здається, можна дотягнутися рукою.

Я можу довго і захоплено розказувати (якщо мене не зупинити :-)) про унікальні особливості архітектури дерев'яних храмів. Можу спробувати розповісти й про те, як пахне стара деревина, яка вона тепла на доторк; про те, як перехоплює подих, коли помічаєш за деревами гонтові верхи церкви, до якої завітав вперше; про те, як знову приїздиш до вже знайомих церков, ніби до давніх друзів, і щоразу обов'язково відкриваєш у них щось нове; про те, як у напівтемряві храму на стінах проступають обличчя святих з рисами галичан або русинів, і як затишно стояти під опасанням, коли ллє дощ; і як стукає серце, коли лізеш по хиткій драбині на самісінький верх дзвіниці... Можу спробувати - але зрозуміє лише той, хто відчував це сам.

Чорноголова, церква св. Миколая, XVII ст., 1794 р.

Добре сидиться і в траві
біля церкви,

Колодне, церква св. Миколая, 1470 р., XVI-XVIII ст.

... і на затишному ганку,
захищеному і від спеки, і від дощу,

Олександрівка, церква св. Параскеви

...і взагалі всюди, де можна спиною притулитися до старого дерева

Є ще одне питання, яке мені задають час від часу - мовляв, чому це мене, людину позарелігійну і позаконфесійну, цікавлять церкви? Чи я розглядаю їх суто як "архітектурні споруди з дерева"?
Звісно ж, ні. Для мене кожна дерев'яна церква - жива, а зрештою - і священна, так само, як стара діброва чи гірський потічок. Кожна має власний характер та індивідуальність, і з деякими із них у мене виникає внутрішній "резонанс". Як це дається взнаки? Та так само - біля них ДОБРЕ...

Стеблівка, руїни згорілої церкви Різдва Пр. Богородиці, XVI-XVIII ст.
Чорноголова, церква св. Миколая, XVII ст., 1794 р.
архів рубрики "З останніх вражень"

Як і для чого створюється сайт "Дерев'яні храми України":

Розбудова цього сайту є основним напрямком нашого проекту, про який можна детальніше прочитати тут. Сайт в першу чергу орієнтований на наших колег - аматорів-краєзнавців, тих, хто любить мандрувати Україною, і тому структурований за географічним принципом (сучасний адміністративний поділ). Сподіваємось також, що сайт буде корисним і для фахівців, від яких, у свою чергу, маємо надію отримати інформаційну підтримку. І деякі профі вже з нами співпрацюють.

Кілька слів про структуру сайту:

- сторінки дерев'яних храмів
Кожна сторінка, присвячена певному населеному пункту, містить: прив'язку до мапи; фотографії з власного архіву або надані нашими друзями і колегами, інформацію з літератури, власні коментарі й враження; посилання на друковані та інтернет-джерела. Кожен відвідувач може доповнити фотоархів сайту власними світлинами.

- веб-бібліографія та електронна бібліотека
Окремий, важливий розділ сайту - професійно зроблена веб-бібліографія; вся література, яку нам вдається дістати, оцифровується, і поступово буде викладатися у розділах Електронні книги та Статті.

- фотогалереї, малюнки, популярні статті
Тематичні колекції світлин, художні фото, малюнки, а також дорожні нотатки й коментарі авторів і дописувачів вітаються.


FAQ: "Чому на сайті ще відсутні такі важливі розділи, як, приміром, Львівщина і Закарпаття?", "Чому він розбудовується так повільно?", "Чому надіслані нами фото ще не викладено?"...

Визнаю абсолютну справедливість цих запитань і хочу на них відповісти. Річ у тім, що сайт роблю власноруч, включно з написанням html-коду. Матеріалів "в черзі" - неосяжна гора. Можу лише запевнити, що робота не припиняється, і... "лупайте цю скалу, нехай ні жар, ні холод не спинять вас..." Справа пішла б швидше, якщо б раптом знайшлися добровільні помічники, які б хоч трохи допомогли з технічною роботою, яка забирає багато часу. Та де ж їх взяти :-) Отже, наберіться терпіння - а я намагатимуся кожну вільну хвилину присвячувати сайту. В найближчих планах, крім сторінок окремих церков - поповнення існуючих розділів і створення нових: "Скансени і музеї", "Анонси нових видань", "Звуки", "Графіка Анатолія Крушинського" і багато іншого.
Дякую за розуміння! Детальніше інфо про розвиток сайті - в наступній рубриці.

Поточна інформація щодо розбудови сайту

Рубрика призначена насамперед для постійних відвідувачів, які цікавляться розвитком сайту. Тут будуть розміщуватися мої коментарі щодо процесу розбудови сайту, стану готовності окремих розділів, найближчі плани, і просто "роздуми вголос".

27.07.08. Є ПЕРШІ ДОБРОВІЛЬЦІ
Рада повідомити, що мій попередній заклик щодо добровільних помічників не пропав марно. Нікіта Іванов активно взявся за створення шаблонів сторінок по Закарпаттю, а двоє дівчат, Олена і Олександра, взялися за редагування сканованих текстів книжок, які я планую викладати на сайті. Щиро їм дякую!

26.05.08. РОЗБУДОВА САЙТУ - ЗМІНА ТАКТИКИ. В процесі чергових роздумів на тему "як мені доробити сайт швидше, ніж за десять років" на мене зійшло натхнення :-) Не те, щоб ця ідея раніше не приходила в голову, але вона протирічить моїй педантичній стосовно роботи з інформацією натурі. Але. Тепер чітко усвідомила, що змінити тактику - це ЄДИНИЙ спосіб наблизити омріяний момент, коли сайт запрацює максимально ефективно для відвідувачів. Отже, план бліцкрігу наступний:
- запроваджую "пілотні" сторінки
Дотепер, створюючи нову сторінку, я витрачала багато часу, щоб вичерпно подати на ній всі наявні матеріали по даній пам'ятці, всі фотографії та літературні дані. Але розумію, що мандрівникові корисніше для планування подорожі побачити по 1 фото 10 різних церков, ніж 10 фото однієї церкви. Тому відтепер, аби швидше створити структуру області по населених пунктах, буду робити якнайбільше "пілотних сторінок", які міститимуть стандартну "шапку" і 1-2 фото церкви. З часом ці пілотні сторінки будуть доповнені і перетворяться в звичайні.
- шукаю добровільців для допомоги з технічною роботою
Прихильники сайту іноді питають, чи можна мені допомогти з його розбудовою. Можна! Для цього не потрібно нічого, крім бажання і готовності пожертвувати кількома годинами свого часу. Є окремі блоки технічної роботи з верстки html-сторінок, якою я можу "поділитися". - нехай це буде і невеликий кавалок, але все одно це допомога сайту. Досвід роботи з html не потрібний - файли редагуються як звичайні текстові, навіть і в "Блокноті".
Один волонтер вже знайшовся і почав роботу - це Нікіта Іванов з Естонії. Українці, а ви що ж? ;-)
Є ще різновид технічної роботи: маємо кілька оцифрованих книжок, потрібно вичистити розпізнаний сканером текст в Ворді від "сміття", розставити абзаци і заголовки і т.д.
- шукаю добровільців для перекладу на англійську мову,
оскільки англомовна версія сайту безнадійно відстала від української. На сторінці потрібно перекласти буквально кілька слів: географічні назви, назву церкви, авторство фотографій тощо. Робота мінімальна, а англомовна версія все-таки запрацює.


UKR / ENG

Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини
Книжка автора цього сайту
"Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини" (2007)


Два береги Збруча
Ще один путівник від
автора цього сайту -
"Два береги Збруча"
(2008, у співавторстві з Д.Малаковим та Ю.Козорізом)

Дерев’яні храми України на туристичних марках
Дерев’яні храми України на туристичних марках

Автор сайту Олена Крушинська
Моє інтерв'ю під заголовком "За руйнування дерев’яних храмів ніхто не несе відповідальності"

Графіка Анатолія Консулова
Графіка Анатолія Консулова

Вибрані статті:

Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель

О. Мер'є-Шеремета. 
Дерев'яні костели Львівщини першої половини ХХ ст.
"Дерев'яні костели Львівщини першої
половини ХХ ст."


Н.Сліпченко, І.Могитич. Проблема збереження дерев'яних храмів в Україні.
Вісник Укрзахідпроектреставрація, число 15, 2005
Дані 2005 року щодо кількості існуючих дере-в'яних храмів, їх розподілу за віком і географією

© 2007-2008, Олена Крушинська (derevkhramy@ukr.net). Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
При будь-якому використанні матеріалів сайту посилання (у випадку веб-ресурсів - гіперлінк) на www.derev.org.ua обов'язкові!

Ключові слова: дерев'яні храми України, дерев'яна церква, дерев'яна архітектура, дерев'яне зодчество
Keywords: wooden churches of Ukraine, wooden architecture
Ключевые слова: деревянные храмы Украины, деревянная церковь, деревянная архитектура, деревянное зодчество


VDS (VPS) - ваш выделенный сервер!           Ukraine domain