Фото Олени Крушинської, жовтень 2010 р.

[Маленков Р., Година О. Дванадцять маршрутів Київщиною. К., Грані-Т, 2008, с.89]:
Село Бушево до 1946 року називалося Пруси. На околицях села збереглися залишки двох поселень (І тис. до н.е.), городище укріпленого селища (ХІ–ХІІІ ст.) та ціла група курганів (ІІІ–І тис. до н.е). Цікаво, що деякі із курганів у ХVI–ХVII розкопувалися місцевим населенням для добування селітри, що утворилась в них унаслідок біохімічних процесів. Для цього землю з курганів проварювали у великих казанах – селітра осідала на дно, а землю висипали навколо курганів. Також у Бушеві зберігся один із кращих зразків дерев’яної архітектури Правобережжя – Троїцька церква, споруджена у 1760 році.Раніше поряд з церквою стояла дзвіниця, але у 1970 році її перевезли до Переяславського музею. А вже у ХХІ столітті цей дуже симпатичний оригінальний трьохбанний храм «закували» у пластикову вагонку (не вистачає лише рекламних неонових лайтбоксів).

[ПГА, т.1, с.142]: Расположена на пригорке в центре села. Деревянная на каменном основании с тремя глухими куполами. По типу церковь трехсрубная. С трех сторон в XIX в. к центральным срубам были сделаны пристройки с необычными четырехколонными деревянными портиками с треугольными фронтонами и трехчастными окнами. Стены ошалеваны в XIX в.
Изящная композиция центральной части здания и интересные деревянные портики ставят памятник в ряд лучших образцов украинской деревянной архитектуры Правобережья. К югу от церкви стояла деревянная двухъярусная колокольня, перевезенная в 1970 г. в Переяслав-Хмельницкий государственный музей народной архитектуры и быта.

Фото Олени Крушинської, жовтень 2010 р.

© 2009-2017, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.

Дзвіниця з села Бушеве, перенесена до музею просто неба в Переяславі