Фото Влада Філя, 2008 р.

[Маленков Р., Година О. Дванадцять маршрутів Київщиною. К., Грані-Т, 2008, с.17-18]:
велике село з населенням майже 6,5 тисяч осіб. За легендою, назва походить від прізвища ключника київської в’язниці Треби, який нібито допоміг утекти кільком ув’язненим і сам приєднався до них. Разом зі своїми родинами утікачі заснували тут поселення. У ХІV–ХVІ століттях навколишні землі належали Києво-Печерській лаврі, а потім село стало монастирсько-козацьким. У центрі Требухова стоїть дерев’яна Свято-Покровська церква з прибудованою дзвіницею. Поставили її на початку ХХ ст. (1905–1911 рр.). У Требухові і раніше був храм, теж козацький, але його знесли під час церковної реформи, коли велася боротьба з етнічними українськими рисами в архітектурі православної церкви. В результаті на місці старого козацького храму побудували... новий козацький храм. Сучасна споруда Свято-Покровської церкви здається величезною. Величезною та простою, ніби при будівництві більше керувалися принципами раціональності, ніж пишності та витіюватості. Особливо це стосується нижньої частини храму. А от порівняно невеликі бані (всього п’ять) та верхні яруси дзвіниці досить яскраво прикрашені.

Фото Влада Філя, 2008 р.

© 2009-2017, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.