Покровська церква, класичний український тризрубний храм, стоїть на берегу Унави. Хоч вона й виглядає скромною попелюшкою на тлі знаменитого фастівського костелу, саме її неодмінно включають в усі хрестоматії як шедевр національної архітектури. На жаль, її верхи вкриті тепер не гонтом, а бляхою, але навіть це не псує враження від старовинного храму дивовижно гармонійних пропорцій. Окремо стоїть дзвіниця, ровесниця церкви, але виглядає вона старішою і потемнілою. Справа у тім, що кілька років тому Покровська церква горіла - на щастя, її ретельно відновили. А от дзвіницю, напевно, не зачепив ані вогонь, ані ремонт.

Покровську церкву ще називають "Палієвою" - за легендою, її заснував козацький полковник Семен Гурко на прізвисько "Палій", безбашенний авантюрист з дипломатичним талантом. Він оселився у Фастові і перетворив свій маєток на фортецю. Офіційно він перебував на службі у польського короля, охороняючи південно-східні кордони. Але завдяки своєму полку в три тисячі козаків та безумовній підтримці місцевого населення, Палій фактично став управляти краєм. Коли ж офіційна Варшава спробувала "прикрити лавочку", Палій послав усіх під три чорти і оголосив свої володіння вільною козацькою областю". Подальші військові події дуже заплутані. Несамовитий Палій воював вже проти шляхти, присягав російському царю, був заарещтований за непокору, потім знову був повернутий з Сибіру, взяв участь у Полтавській битві. Решту бурхливого життя Палій провів у своєму улюбленому Фастові [уривок зі статті Олени Крушинської "За храмы спасибо шляхте и авантюристам", Газета по-киевски, 10 травня 2007 р.].

Галерея

Дверні навіси

[ПГА, т.1, с.146]: Расположена в низменной части города, построена на месте древней обветшавшей.
В 1784 г. произведен ремонт здания. В 1862 г. колокольня была отремонтирована, а церковь расширена: с запада пристроен тамбур. В 1902 г. церковь вновь отремонтирована. Церковь деревянная трехсрубная трехглавая. С северо-запада от нее расположена деревянная квадратная в плане двухъярусная, увенчанная шатром колокольня одновременной с ней постройки.
В 1975-1977 гг. церковь отреставрирована. В процессе реставрации восстановлены в первоначальном виде конструкции срубов и перекрытий, вокруг памятника устроена аркада-галерея. Главы покрыты гонтом. Памятник отличается необыкновенно гармоничными пропорциями и совершенством форм. Известен как один из шедевров украинской деревянной архитектуры.

Панорама церкви і дзвіниці. Фото Олени Крушинської, березень 2007 р.

[Маленков Р., Година О. Дванадцять маршрутів Київщиною. К., Грані-Т, 2008, с.51]:
На лівому березі Унави (вул. Пушкіна, 1) є ще одна видатна архітектурна пам’ятка національного значення – дерев’яна Покровська церква (1740 р.) із дзвіницею (1781 р.). Тризрубна церква з трьома банями вважається шедевром української дерев’яної архітектури. Цей православний храм милує зір гармонійністю форм та випромінює спокій, що іноді відчувається поряд із літньою мудрою людиною. Хоча зараз, зі слідами свіжої фарби, споруда має дещо декоративний вигляд. А от невисока двоярусна дзвіниця скоріше нагадує сторожову давньоруську вежу. Вона грізно і тривожно підіймається над вулицею Димитрова, ніби нагадуючи парафіянам про справедливе покарання за гріхи. До речі, дерев’яна стара огорожа навколо церкви теж незвичайна, якщо не сказати унікальна – вона зроблена без жодного цвяха, місцями збереглися старовинні орнаменти.

© 2007-2009, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.

Сторінка про Фастів на сайті Сергія Кіфоренка

Стаття "Фастів Хвостовим не став"

Сайт міста Фастів